Хребет Бескид

Хребет Бескид – це хребет в Карпатських горах, який знаходиться на півдні від села Опорець (Львівська обл.) та проходить по межі Львівської та Закарпатської областей. Цей хребет є улюбленим місцем туристів, і тут є досить цікавий туристичний маршрут з станції Бескид на гору Явірник. Цей маршрут проходить також через початки рік Стрий та Опір, звідки можна спуститись в Лавочне. З сторони Закарпатської області біля хребту Бескид знаходяться села Верхній Студенний та Скотарське. Трохи на схід від хребта розташоване село Волосянка, яке відоме гірськолижним курортом Захар Беркут.

Цікавим хребет Бескид є весною. Саме в цей час тут починають цвісти багато красивих квітів та трав. Також можна зібрати багато лікарських трав для приготування чаїв. Але цей період є сезоном, коли можна попасти в цій місцевості під грозу. На найвищу гору хребта Явірник добиратись зручно від станції Бескид йдучи на південь на перевал. З перевалу можна побачити Боржаву, Темнатик, Метеостанцію, Високий Верх та інші гори.

З схилів гори Явірник беруть свій початок багато річок. В сторону Закарпаття тече річка Вета. А ось в сторону Львівської області беруть свій початок дві річки: Стрий та Опір, витоки яких знаходяться один від одного на відстані 100 метрів. Тут є хрест, біля якого витікає річка Стрий, а річка Опір витікає прямо зі скелі, де споруджена криниця. Річка Опір тече на схід о однойменного села Опорець, а Стрий в протилежну сторону до села Верхнячка, а потім вже оминає Бескиди через села Майдан, Крушельниця та інші, і в селі Верхнє Синьовидне знову сполучається з Опорем.

Село Пилипець

Пилипець – це Карпатське село, яке розміщене в Міжгірському району Закарпатської області поблизу кордону між Львівською і Закарпатською областями. Близько знаходиться м. Воловець (на відстані 15 км). Насамперед село Пилипець відоме, як гірськолижний курорт з трасами, які беруть початок з Боржавських полонин (гора Гимба 1500 м.). З іншого боку село Пилипець є початком багатьох туристичних маршрутів, зокрема на відомий водоспад Шипіт, який знаходиться на тій же річці Полошанці, що протікає через село Пилипець. Також звідси туристичні групи починають сходження на хребет Боржави, на якому розміщені вершини Великий Верх (1599 м.), Стій (1679 м.), Гимба (1497 м.), Жид Магура (1517 м.) та інші. Сама ж полонина Боржава є частиною Великого Вододільного Хребта. Недалеко від Пилипця є село Келичин, в якому знаходиться унікальне джерело природної газованої мінеральної води. Така вода дуже рідко зустрічається в природі. Цю воду використовують як для пиття, так і для ванн при лікуванні захворювань травлення і серцево-судинної системи. Також лікують цією водою недокрв’я і гінекологічні захворювання.

Найбільш цікавим село Пилипець є взимку, так як вже було сказано, що це є місце для любителів гірськолижного відпочинку. Тут є три бугельні витяги та декілька трас. Це витяги “Затишок” (450 метрів), “Боржавські полонини” (1500 метрів) і “Магура” (900 метрів). Також недалеко, у сусідньому селі Подобовець, є ще один витяг довжиною 1000м на схил довжиною 1300 метрів, що має три траси. На трасах можна кататись як професіоналам та і любителям. Знизу трас також можна кататись дітям, початківцям та чайникам. На спусках постійно працює батрак фірми Pisten Bully.

Пилипець- схема схилів

Розглянемо детальніше витяги в Пилипці. “Боржавські полонини” – це витяг на північному схилі гори Гимба (виробництво Doppelmayr, США) довжиною 1500 метрів зі швидкістю підйому 3,2 м/с. До верхньої станції витягує за сім з половиною хвилин та може обслуговувати близько 600 чоловік за годину. Працює витяг з 9.00 до 17.00 години.

Щодо інфраструктури, то тут, як і на інших гірськолижних курортах Карпат, працюють пункти прокату лижного спорядження, є безкоштовна автостоянка, невеличкі кафе-бари та столики для харчування. Надаються послуги кінних екскурсій до водопаду Шипіт та села Подобовець.

Як доїхати

Зі Львова до села Пилипець можна доїхати електропоїздом до м. Воловець, звідки автобусом або маршрутним таксі.

З археологічних та історичних джерел відомо, що «Руський Шлях» (Руська Путь) – це торговий шлях доби неоліту. Це означає, що цей шлях існував іще за дві тисячі років до народження Христа. Починався «Руський Шлях» на Балканах через річку Дунай, а далі вздовж річки Тиса піднімався в гори. На цьому перевалі стоїть хрест із написом “Руська путь”.

А сама назва «Руський Шлях» походить від слова «русь», яке означало «низ». Саме так називали цей шлях колишні пращури сучасних бойків, що населяли цю місцевість. Словосполучення «йти на русь» тоді означав «йти вниз, у долину». Місцеві мешканці завжди колись говорити «На русь», тобто вниз, коли їх подорожні питались дороги в ту або іншу місцевість. Звідси і походить назва «Закарпатська Русь» (сучасна Закарпатська область), так яка колись тамтешні люди завжди себе називали русинами (тобто ті, що жили внизу). А назва «Підкарпатська Русь» походить від того, що люди, які мешкали в сучасній Львівській області, називали себе підгорянами, або русинами.

З Великого Верху можна проглядати чудові краєвиди на панорами Стрийсько-Санської верховини, на Полонинський хребет зі своїми вершинами Гостра (1406 м), Полонина Руна (1479 м), Лютянська Голиця (1374 м), на золотаві вершини гір Журавка та Старостина, на гору Пікуй, а за нею на Боржавський хребет.

Також з вершини Великого Верху за доброї погоди можна побачити Польські Бещади (Бескиди). Якщо використати фотоапарат з об’єктивом  із сильним збільшенням, то можна  фіксувати на польському боці хрест, який встановлений на горі Тарниця (1346 м) – найвищій вершині Польських Бещад. Відомо, що цей хрест особисто освятив Папа Римський Іоанн-Павло II. Також звідси можна побачити точку сходження кордонів трьох держав: України, Польщі й Словаччини.

З Верховинського Вододільного хребта беруть свої початки такі великі та відомі річки, як Латориця, Стрий, Ріка, Уж та інші. Загалом Верховинський Вододільний хребет має такі основні вершини: Гора Нандаг (1303 м), Гора Пікуй (1406 м), Гостра (1406 м), Полонина Руна (1479 м), Лютянська Голиця (1374 м) та інші.

Верховинський Вододільний хребет є улюбленим маршрутом багатьох туристів, що люблять гори. А саме по цьому хребту можна пройти від села Щербовець через вершини Нандаг, Великий Верх, Пікуй та перевал «Руський шлях» та назад до села Щербовець. Є інші цікаві варіанти маршрутів як одно-дневних, так і багато-дневних.

Мальовниче село Щербовець є початковою точкою багатьох туристичних маршрутів, які проходять через Верховинський Вододільний хребет. В цьому селі ви побачите колоритні хатки-садиби, поблизу яких є заготівлі дров на зиму. У повітрі села Щербовець влітку завжди Ви відчуєте запахи різнотрав’я, сухого листя і молока. Повз село прокладена грунтово-кам’яна дорога, на якій осінню Ви побачите копиці сіна та коней.

З селом Щербовець межує ще одне карпатське село Ужок, а далі село Лихобора, що з сторони Львівської області.

Поблизу села Щербовець є поляна, з якої добре проглядається найвища вершина Вододільного хребта – гора Пікуй (1406 м). Трошки далі від цієї поляни є мальовнича Букюська (Буковецька) Полонина – один з небагатьох природних ландшафтів, у якому збереглася природна верхня межа лісу з буковим криволіссям. На цій полонині влітку є багато чорниці.

Далі на цьому хребті є вершина Нандаг (1303 м), яка має конусоподібну форму. А поряд з цією вершиною є гора Великий Верх, з якої можна проглядати чудові краєвиди на панорами Стрийсько-Санської верховини, на Полонинський хребет зі своїми вершинами Гостра (1406 м), Полонина Руна (1479 м), Лютянська Голиця (1374 м), на золотаві вершини гір Журавка та Старостина, на гору Пікуй, а за нею на Боржавський хребет.

Більш детально про проживання у Сколівському районі можна дізнатись на сайті міста Сколе тут:
http://skole.com.ua/uk/rezidence.html

Боржава

Боржава або полонина Боржава – це гірський масив, який належить до Полонинського хребта, та знаходиться в Карпатських горах на півночі Закарпатської області між річками Латориця та Ріка. Довжина Боржави складає понад 50 кілометрів, ширина – близько 4 км, а висота до 1681 метрів (вершина гори Стій). Боржава має вирівняні при гребеневі схили з конусоподібними вершинами.

На Боржаві є багато гірських вершин, які є улюбленими місцями туристів. Серед цих вершин варто відмітити такі гори, як Стій (1681 м), Темнатик (1343 м), Великий Верх (1598 м), Магура-Жиде (1518 м), Граб (1374 м) та Гемба (1494 м).

Але найбільш цікавою є гора Ціцька біля Воловця. Таку еротичну назву отримала вершина за свій “дівочий” силует.

Полонина Боржава є найбільшою полониною на Закарпатті і тут є два заказники державного значення: Росішний та Потік Оса.

Водоспад Шипіт

Водоспад Шипіт – це багато-каскадний водоспад висотою 14 метрів, який знаходиться на річці Пилипець поблизу однойменного села Пилипець (Закарпатська область, Міжгірський район). Сама ж річка Пилипець бере початок на Боржавських полонинах. Названий цей водоспад від того, що здалеку чути гучний голос від цього водоспаду, який подібний до шепоту.

Сам водоспад цікавим є навесні, і особливо тоді коли тануть сніги та після дощів. В цей час річка має багато води та сам водоспад Шипіт є дуже красивим.

Біля водоспаду постійно проводять різні свята та фестивалі, а саме ніч на Івана Купала (7-8 липня), конкурс краси “Міс Шипіт”, дитячі конкурси. Також сюди організовуються автобусні екскурсії.

Цей маршрут проходить вздовж вузькоколійки з Нового Мізуня до Сенечова. Довжина маршруту становить 110 кілометрів, тому цей маршрут призначений для досвідчених велосипедистів, якщо розраховувати на один день.

З міста Сколе вирушаємо в сторону хребта Сукіль через водоспад Кам’янка. Біля водоспаду можна зупинились сфотографуватись і передягтись. Проте після дощів при виїзді на хребет, дорога може перетворилась на глиняне багно. Але на хребті відкриваються чудесні краєвиди. Далі їдемо в с. Козаківка. Дорога тут має багато каміння та після дощів також має багато калюж.

Потім можна їхати асфальтованою дорогою через Болехів, Долину, Вигоду….  Але можна проїхати через хребет, який розділяє с. Козаківку і с. Лужки. В цьому випадку потрібно буде трошки йти через хащі та буреломи.

Далі їдемо з  села Лужки і в Слободу-Болехівську. А звідси можна грунтовими дорогами поїхати на Кропивник, а потім і на Мізунь…, потім Новий Мізунь.

Звідси їдемо вздовж вузькоколійки до с. Сенечів, звідки вирішуємо їхати на Славське через Рожанку… На цій дорозі підіймаємось на хребет який розділяє Рожанку і Сенечів, з якого спускаємось в Рожанку.
В Славському можна вернутись додому електричкою.

Карта маршруту

Пікуй

Пікуй –гірська вершина Вододільних Бескидів, яка знаходиться на межі  Львівської та Закарпатської областей та належить до Карпатського водороздільного хребта,який розділяє басейн річок Тиси і Дністра. Висота гори становить 1408 метрів над рівнем моря (н.р.м.) і є найвищою вершиною цього хребта. Тут характерний  субальпійський пояс рослинності і тому верхня границя лісу тут проходить на висоті 1200—1260 метрів н.р.м. Тому сама вершина гори і значна частина хребта не мають лісу, що дозволяє переглядати чудові краєвиди. Сама вершина Пікуя має скелі та стрімкі урвища.

Щоб дістатись до Пікуя, то необхідно доїхати до села Кривка або до Гусного. Можна їхати і до села Либохори. Звідси необхідно добратись до перевалу “Руська путь” (є хрест із однойменним написом), а звідси вже починати сходження на Пікуй.

Карпатський водороздільний хребет. Пікуй

“Руська путь” – це колишній торговий шлях, який існував ще з доби неоліту. Цей шлях починався на Балканах, пролягав по Дунаю, далі вздовж річки Тиси піднімався в гори.